
8 українських
культурно-архітектурних та природних перлин внесено до Списку всесвітньої
спадщини ЮНЕСКО, серед них.
7 культурних:
➢ «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі
монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» (з 1990 року; з 2023 року – у
Списку під загрозою);
➢ «Львів: Ансамбль історичного центру» (з 1998
року; з 2023року – у Списку під загрозою);
➢ Геодезична «Дуга Струве» (з 2005 року);
➢ «Резиденція митрополитів Буковини та Далмації»
(зараз – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) (з 2011
року);
➢ «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його
хора» (з 2013 року);
➢ «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України
та Польщі», спільна українсько-польська номінація (з 2013 року);
➢ «Історичний центр Одеси» (у Списку під
загрозою, з 2023 року).

1 природній об’єкт: «Букові праліси і
давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» (з 2007 року, частина
транскордонного об’єкту в Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Боснії і
Герцеговині, Іспанії, Італії, Німеччині, Північній Македонії, Польщі, Румунії,
Словаччині, Словенії, Україні, Франції, Хорватії, Чехії, Швейцарії).

До Репрезентативного списку нематеріальної
спадщини людства внесено такі українські елементи: Петриківський розпис як
феномен українського декоративно-орнаментального малярства (2013) та «Традиція Косівської мальованої кераміки»
(2019), Орьнек - кримськотатарський орнамент та знання про нього (2021).
Козацькі пісні
Дніпропетровщини, або «козацькі пісні» - явище виконання степових пісенних
творів (українських козацьких пісень) у Дніпропетровській області (2016 р.),
Культура приготування українського борщу (2022) внесені до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайної охорони.

Реєстр "Пам’ять світу”
У 2023 р.
документальну спадщину "Бабин Яр'' включили до Міжнародного реєстру Програми
"Пам’ять світу'' ЮНЕСКО.
Загалом у реєстрі
документальної спадщини «Пам’ять світу» перебувають 5 елементів:
➢ Зібрання фонографічних записів єврейського
музичного фольклору (1912-1947);
➢ Архіви Радзивіллів та Несвіжська бібліотечна
колекція (спільний елемент з Білоруссю, Литвою, Польщею, РФ та Фінляндією);
➢ Акт Люблінської унії (спільний елемент з
Литвою та Польщею);
➢ Документальна спадщина, пов'язана з
Чорнобильською катастрофою (спільний елемент з Білоруссю);
➢ «Документальна спадщина «Бабин Яр».
До Всесвітньої мережі
біосферних резерватів програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» включено низку
українських біосферних заповідників: «Чорноморський» (1984); «Aсканія-Нова»
(1985); «Kарпатський» (1992); транскордонний румунсько-український біосферний
резерват «Дельта Дунаю» (1998; колишній «Дунайський» (1998), польсько-словацько-український біосферний заповідник «Східні Карпати» (1998);
«Деснянський» (2009) та транскордонний українсько-білорусько-польський
біосферний резерват «Західне Полісся» (2012; колишній «Шацький» (2002) та польсько-український транскордонний
біосферний заповідник «Розточчя»; (2019, колишній - «Розточчя» (2011).

9 українських міст (Мелітополь,
Нікополь, Новояворівськ, з 2022 - Київ, Нетішин, Полтава; з 2024 - Львів, Суми,
Тернопіль) є учасниками Глобальної мережі ЮНЕСКО міст, що навчаються. Львів та
Одеса є містами літератури ЮНЕСКО та учасниками Мережі креативних міст ЮНЕСКО.
У листопаді 2021 року до Мережі креативних міст у галузі музики було включено
Харків.
|