|
Урок ВОДИ
Наша планета
Земля єдина у сонячній системі має водяну оболонку ГІДРОСФЕРУ.
Вода складає 71
% усієї поверхні планети.
Як же вона
виникла?
В біблійній
книзі Буття написано: «і Дух Божий літав над водою і на третій день сказав Бог «Да збереться
вода, яка під небом і да з’явиться суша». В легендах про створення світу
багатьох народів мовиться, що спочатку була вода і лише потім з’явилася Земля.
За поширеністю у
космосі молекула води друга після молекули гідрогену.
За гіпотезою
астрономів вода була принесена на Землю кометами. Але дослідження показали, що
максимум 50% , а імовірніше лише 10% земної води походить від комет.
За геохімічною
гіпотезою , вода має Земне походження . Земля сформувалася з вологої
праматерії, з мінералів, що містять воду. Велика кількість води міститься у
порах у земній мантії. Під час виверження стародавніх вулканів вода з іншими
газоподібними речовинами потрапила в атмосферу , а вже потім випала у вигляді
дощу й снігу, які й утворили Світовий океан.
97, 5% усіх
запасів води нашої планети зосереджено у Світовому океані решта 2,5% прісна
вода річок підземних вод, льодовиків.
Майже всі запаси
прісної води 97% зберігаються у льодовиках. Лише 3% прісної води знаходиться у
річках і озерах, болотах, водосховищах.
Отже доступної
до використання людною води на планету дуже мало 0,02% земної вологи..
За оцінками ООН
нестачу води в світі відчуває 1, 1 млрд. жителів планети. Кожен шостий житель
планети мріє хоча б раз напитися вдосталь – і не може.
Поверхневі води
розподілені по планеті нерівномірно.. Приполярні території Євразії та Америки
багаті озерами і болотами. надлишок вологи на півночі Європи. Вологий клімат
більшості екваторіальних районів. Але на планеті є величезні посушливі території
Північної Африки, центральної Азії, Внутрішніх районів Австралії. У най
посушливіших пустелях Атакамі та Наміб взагалі немає постійних водойм, а дощів
може не бути роками.
Багато країн
потерпають не від нестачі води взагалі, а від нестачі води придатної до пиття.
Адже природні водойми у всі віки використовувалися не лише як джерела, але і як
дармова ванна, пральня, каналізація. У
багатьох природних водоймах і досі миються і перуть білизну, напувають худобу,
скидають нечистоти. Завдяки здатності річок до самоочищення стоки частково
знешкоджуються. хоча інколи на великих річках поширюються інфекції - холери чи дизентерії, гепатит. У р Ганг
паломники й досі здійснюють ритуальні омовіння.
Під час епідемій популярність обряду зростає.
Самоочищення
водойм має межу. Великим містам Європи у 17-18 ст довелося побудувати
водопроводи, а у 19 ст – каналізацію. Потоки побутових нечистот скоротилися,
але на зміну їм прийшли промислові викиди, мінеральні добрива, ядохімікати, що
змиваються з полів.
В результаті у
60х роках річки Рейн та Дунай перетворилися у мертві водойми. їх воду можна
було використовувати як чорнило, а газети, що піднімали з їх глибин спалахували
від запаленого сірника. У такому ж стані знаходилися і великі Американські озера.
Лише введення жорстких норм по скиданню промислових і побутових відходів та
вкладені мільярди доларів у очищення повернули цим водоймам життя. Сьогодні у Європі
проблема питної води відсутня. Згідно даним ООН найчистіші води у Фінляндії, за нею Канада, та Нова Зеландія.
Дуже гостро
проблема чистої питної води стоїть у нових індустріальних країнах Індії та
Китаї. Стрімкий промисловий розвиток тут поєднується з великою густотою населення.
В країнах Африки
ситуація ще гірша. Промисловості тут майже немає, але це означає не відсутність
відходів, а повна відсутність очистки стоків. Неприпустимо, що більш ніж 50%
усієї води Африканських міст витрачається марно через діряві старі трубопроводи.
Населення Африки стрімко зростає, землі що обробляються збільшуються. За оцінками
ООН до 2025 р половина населення Африки не буде мати доступу до питної води.
Уже зараз суперечки за водні ресурси призводять тут до зіткнень. Потенційне вогнище конфлікту – Нубійський
водоносний горизонт. Египет, Судан, Чад по території яких він проходить
звинувачують Лівію, що вона забирає занадто багато води.
Другий
конфліктний басейн – річка Парана, спільна для Бразилії, Парагваю, Уругваю,
Аргентини.
За останні
півсторіччя 37 суперечок через поділ води переросли у зіткнення. У світі існує
понад 150 річкових басейнів, спільне використання яких потребує покращення.
Фізіологічні
потреби людини у воді за рік становлять 50 т. Сучасне місто тільки на побутові
потреби витрачає 300-500 л
води за добу на 1 людину. Наприклад:
Нью-Йорк 600л,
Париж – 500
Москва – 400,
Київ – 333
Лондон – 235.
Україна бідна на
водні ресурси. проблема водозабезпечення Донбасу і Криворіжжя, меліорації
земель Причорноморя і Криму вирішувалась шляхом створення каскаду Дніпровських
водосховищ та каналів. Це спричинило затоплення понад 50 тис га продуктивних
земель. , руйнування берегів, застоювання води, цвітіння.
Недостатнє водне
забезпечення погіршується забрудненням поверхневих та підземних вод. Найбільше
забруднений Сіверський Донець, Інгулець, Південний Буг, Дніпро, Дунай. 36 млн
осіб (3/4 населення України споживає воду з Дніпра. Мільйони кубічних метрів
промислових стоків, мінеральні добрива, отрутохімікати з полів, стоки тваринницьких
комплексів – ось що отримує Дніпро від людей.
Щороку у Дніпро потрапляє:
500 тис. т –
сполук Нітрогену
40 тис. т. –
сполук Фосфору
20 тис т сполук
Калію
1 тис т. –
Сполук Феруму
40 т – сполук
Нікелю
2 т – сполук
Цинку
1 т – сполук
Купруму
0,5 т – сполук
Хрому.
Особливо
забруднені середні та малі річки Дніпропетровської, Донецької, Луганської
Областей. Тут рівень очищення стічних вод дуже низький, а очисні споруди - недосконалі
і застарілі.
Окиси Сульфату і
Нітрогену, що викидаються в атмосферу внаслідок роботи теплових електростанцій
та автомобільних двигунів, сполучаються з атмосферною вологою. Утворені дрібні
крапельки сульфатної та нітратної кислот переносяться вітрами у вигляді
кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами. Через ураження рослин
кислотами знижується врожайність сільськогосподарських культур, гинуть ліси
(особливо чутливі кедр, бук, тис). В отруєних озерах і ставках гине риба,
зникають комахи, а за ними зникають водноплавні птахи й тварини. Кислотні дощі
шкідливі для здоровя людей . Вони викликають подразнення очей, потрапляють у
легені, провокують хвороби дихальних шляхів. Узимку поблизу ТЕС та
металургійних комбінатів інколи випадає кислотний сніг , який ще шкідливіший.
Райони де випадає такий сніг мають 4-5 місячну дозу забруднення, а під час його
танення відбувається процес концентрації шкідливих речовин, тому тала вода може
містити удесятеро більше кислот, ніж цей сніг.
з дощем шкідливі
викиди потрапляють у грунт потім до річок, а відтак – в океан.
проблема захисту
Світового океану нині стала однією з найактуальніших, вона стосується всіх
країн, навіть тих, що не мають виходу до океану.
Найбільше
забруднення відбувається в районі шельфу. За підрахунками Морської агенції в
моря й океани щорічно скидається понад 6 млн т нафти . Важко уявити, але 1 т
нафти може вкрити 12 км2 поверхні води і перешкодити розчиненню в ній кисню.
Риби можуть задихнутися. Уживання в їжу молюсків, виловлених у забруднених
водах є причиною близько 2,5 млн випадків захворювання на інфекційний гепатит
за рік, у результаті чого 25000 осіб помирають і ще 25000 стають
інвалідами, через ушкодження печінки.
Пляжі після
завершення курортного сезону часто нагадують сміттєзвалища. Кожен турист за
день залишає близько 1 кг
відходів. Більша частина цих відходів забруднює морське дно, відноситься
течіями або викидається хвилями на берег.
Французький
океанограф Жак Ів Кусто
«Наш батько –
океан – гине. Море стало стічною ямою, куди стікають усі забруднюючі речовини,
що виносяться отруєними річками, і всі ті , які вітер і дощ збирають у нашій
отруєній атмосфері. Скидають бруд і танкери. Тому не слід дивуватися, що потроху
у цій стічній ямі зникає життя.».
Презентація
Методичні рекомендації до проведення
позакласного
заходу з географії "Турнір знавців
географії”
Вступ
Одними з головних завдань шкільного курсу географії є формування в учнів цілісного
географічного образу планети "Земля”, пізнання глобальних закономірностей
розвитку явищ і процесів на ній. На уроках географії розвивається геопросторове
мислення, уміння користуватися різноманітними літературними джерелами, орієнтуватися
в потоці географічної інформації і критично ставитися до неї, розвивається творче мислення, формується власна
точки зору щодо тлумачення тих чи інших процесів і явищ на сторінках
географічної преси. Щоб учні мали глибокі системні знання з географії, учитель
має зацікавити їх своїм предметом. Для цього він повинен володіти різними
методами й методичними прийомами, опанувати наявну систему засобів навчання,
мати уявлення про особливості сучасних форм навчання, творчо застосовувати
передові технології.
Позитивно сприймаються учнями та дають хороший результат уроки, що проводяться
у формі дидактичної гри. Вони сприяють емоційному піднесенню дитини, поліпшенню
самопочуття, створюють сприятливу атмосферу в колективі та підвищують якість
засвоєних знань. Досвід показує, що саме такі уроки діти запам’ятовують
найкраще.
Важливими є уроки узагальнення й систематизації знань. Форми їх проведення
можуть бути різними: виконання тестових завдань, усне опитування і т.д. Цікавою
формою такого уроку, я вважаю, проведення гри "Турнір знавців географії”. Його
можна проводити по всіх паралелях, але з урахуванням програмового матеріалу та
вікових особливостей дітей.
Коли доцільно проводити
"Турнір знавців географії”
-
після вивчення
великих розділів,
-
у кінці
семестру або навчального року, коли учні стомлені, мріють про канікули і не
сприймають традиційні методи проведення уроку;
-
під час
проведення у школі предметного тижня.
Переваги:
-
участь у
турнірі беруть усі учні залученої паралелі;
-
є можливість
для учнів і вчителя порівняти результати роботи кожної групи на паралелі.
-
у колективі
створюється дух здорової конкуренції, а в команді – взаємодопомоги й
відповідальності.
Способи
заохочення учнів. Учитель визначається самостійно,
залежно від періоду проведення турніру. Це може бути:
-
оцінка кожному
учасникові, залежно від кількості балів, набраних командою;
-
вручення
грамот переможцям і привітання на шкільному інформаційному стенді або по
шкільному радіо;
-
організація
безкоштовної екскурсії для переможців;
-
вручення
призів і т.д.
Преміювання. Команда отримує додаткові бали, якщо дає відповідь на
запитання, на які не відповіли суперники.
Проблеми уроку
та шляхи їх подолання. На таких
уроках головною проблемою є вміння учнів вислуховувати суперників, не
перебивати, уміння вчасно припинити обговорення. З метою дотримання учнями
правил гри і підтримання дисципліни, доцільним є впровадження системи штрафів,
про що треба обов’язково попередити пояснюючи умови конкурсу. Важливо, щоб учитель не
зловживав призначенням штрафів, спершу попереджав і після повторного порушення
можна знімати бали. За що призначаються
штрафи:
-
несвоєчасне
припинення обговорення;
-
неповага до
суперників;
-
використання
недозволених матеріалів (підручників, атласів, довідників).
Підготовка до
проведення уроку.
1)
За тиждень до
уроку попередити всіх учнів про його проведення та дати завдання поділити клас
на 4 команди з однаковою кількістю учасників. Придумати назву команди й
підготувати табличку з назвою, яка буде знаходитися на столі команди-учасника,
і за якою вчитель матиме змогу орієнтуватися під час проведення турніру.
2)
Підготувати
картки із завданнями й назвами конкурсів. Для картки з назвою конкурсу можна
використати аркуш А-4 формату, на якому великими літерами надрукована назва,
наприклад "Атмосфера”. Картки завдань повинні бути невеликого формату і з одного
боку написане завдання. Ці картки будуть кріпитися до дошки магнітами, і
команди будуть знімати їх під час гри.
3) Підготовка кабінету до проведення гри. Парти повинні бути з’єднані по
дві для чотирьох команд. Стільці розставлені таким чином, щоб учасники команди
сиділи обличчям один до одного. Парти і стільці, які не використовуються,
повинні бути розміщені в кінці кабінету. Центральна частина - повинна бути вільною
для пересування.
4)
Підготовка
дошки. Зручно використовувати тристулкову дошку, яка є повністю задіяна на
уроці. Оформлення кожної її частини див. рис.2.
І. Загальна таблиця результатів турніру. Таблиця малюється на малій лівій дошці
й результати фіксуються в кінці уроку в кожному класі.
Клас |
Загальний результат
|
№1
|
№2
|
№3
|
№4
|
8-А
|
|
|
|
|
8-Б
|
|
|
|
|
8-В
|
|
|
|
|
8-Г
|
|
|
|
|
ІІ. Результати конкурсів. Таблиця малюється на великій центральній частині
дошки, і результати фіксуються під час гри.
Конкурс
|
Кількість балів
|
Конкурс
|
Кількість балів
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Всесвіт
|
|
|
|
|
7. Атмосфера
|
|
|
|
|
2. Географічні відкриття
|
№
|
|
|
|
8. Біосфера
|
|
|
|
|
3. План і карта
|
|
|
|
|
9.
Загадка суперникові
|
|
|
|
|
4. Літосфера
|
|
|
|
|
10. Пісня
|
|
|
|
|
5. Світовий океан
|
|
|
|
|
11. Пантоміма
|
|
|
|
|
6. Води суходолу
|
|
|
|
|
Штрафи
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сума балів
|
|
|
|
|
ІІІ. Права мала дошка використовується для розміщення карток з назвами конкурсів
і завданнями до кожного конкурсу. Картки кріпляться на магнітах та міняються
після кожного конкурсу. Учитель може залучити одного з учнів як помічника, який
буде прикріплювати картки до дошки.
Кількість
конкурсів. За урок достатньо провести 10-11
конкурсів, тематику яких обирає вчитель. Останні конкурси рекомендується
проводити в гумористичній, розважальній формі, наприклад: пантоміма, пісня.
Оцінка
конкурсів. Кожен конкурс оцінюється 0-1-2-3
балами, в залежно від точності й повноти відповіді. Оцінює конкурси вчитель або
журі (якщо його запросили на урок). Результати фіксуються на дошці. За
необхідністю дається коментар виставлених балів.
Обладнання. Маленький дзвіночок. Картки завдань. Оформлена дошка. Годинник
із секундною стрілкою або пісочний на 1 хвилину.
Проведення
уроку.
До дзвоника учні займають свої місця, згідно з розміщенням команд.
1.
Учитель чітко
й лаконічно роз’яснює правила гри.
Правила. Кожна
команда одержує завдання й обговорює 1 хвилину. Після припинення обговорення
учасник від команди дає відповідь. Якщо вона правильна, команда отримує мах 3 бали,
якщо неповна 1 - 2 бали. Якщо правильної відповіді не було, то її можуть дати
команди суперники, за що отримують додаткову кількість балів від 1 до 3. За
порушення дисципліни: продовження обговорення після сигналу про його припинення,
викрикування з місця, використання додаткової літератури, неповага до
суперників - команда - порушник карається штрафом, тобто з команди знімається
бал за кожне порушення.
Для отримання
завдань від кожної команди виділяється по одному представнику і тільки
одночасно вони можуть знімати з дошки завдання.
Обов’язково треба
наголосити, що кожен учень отримає на уроці оцінку, яка буде залежати від
кількості балів, яку набрала команда.
Після роз’яснення
правил турніру вчитель має переконатися, що всі учасники його зрозуміли. "Чи є
запитання?”, "Що потребує додаткового роз’яснення?”.
Тільки після цього
можна переходити до проведення конкурсів.
2. Проведення
конкурсів.
3.
Підведення
підсумків турніру. Оголошення команди переможця. Повідомлення учням, яку оцінку
отримує кожна команда відповідно до кількості набраних балів. Порівняння
результатів з командами інших класів.
4.
Домашнє
завдання після проведення турніру не задається.
|
|
|
